Казки про дружбу - Казки
Вітаю Вас Гість!
Субота, 10.12.2016, 17:34
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Вірш [18]
Вірші дитячі українською мовою для школярів, вчителів та школи. Віршований твір у якому зображені різні події та характери персонажів віршу
Твір [48]
Твори украънською мовою - твір опис, твір роздум та розповідь про важливі події життя для 1-4, 5, 6, 7, 8 та 9 класів середньої школи та 10, 11 класу вищої школи
Мінітвір, мініатюра [5]
Мінітвори - стислі зображення подій або описи на різноманітні теми
Українські диктанти [3]
Cловниковий та графічні диктанти з української мови та літератури для дітей, школярів та вчителів
Діалог [6]
Діалоги українською мовою - розмова між двома та більше персонажами або дійовими осібами
Розповідь [8]
Твір розповідь - це художнє зображення подій сюжету розповіді та вчинків героїв твору від імені дійової особи чи письменника
Казки [11]
Українські народні казки для дітей та дорослих, народна розповідь про надумані події
Привітання [16]
Прикольні та смішні привітання зі святами, поздоровлення з днем народження, новорічні привітання та інші
Приказки, прислів'я [10]
Українські прислів'я та приказки українською мовою про життя, добро, любов, дружбу, природу
ГДЗ [0]
Для школи та школярів - готові домашні завдання, ГДЗ з різних предметів
Перекази [1]
Перекази з української мови та літератури за творами відомих письменників
Диктанты [2]
Диктанты на русском языке для школьников и школы
Сочинения [22]
Сочинения для школьников по русскому языку

Наше опитування

Яка тема вас більш цікавить?
Всього відповідей: 1851

Статистика


Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0

Форма входу

Пошук

Вірші для дітей та школярів

Твори з української мови та літератури

Українські диктанти на шкільні теми

Интересное

Друзі сайту

Теми

Головна » Файли » Казки

Любі друзі та відвідувачі сайту! Для вас Казки з української мови та літератури. Мінітвори, українські вірші для дітей та школярів. Казки допоможуть вам у підготовці до школи, уроків, у навчальному процесі, Різноманітні теми творів та диктантів ви знайдете на нашому сайті
Казки про дружбу
28.01.2015, 22:16


Казка про дружбу Хмари і Дерева

Маріанна Вдовиковська :: Казка про дружбу Хмари і Дерева
Товаришувала Хмара з Деревом. Напевно таки Вона з Ним, бо нащо то було Йому? Ось питаннячко. Налітається Хмара світом,- надивиться, наслухається... А коли вже нема ради на то все бачене, - швартується над кроною Дерева і виплакує йому "на голову" всі свої жалі. Аж коли до білого відмиється, - то покине бідне Дерево один на один зі своїми слізьми, та й далі чкурне по нове бачене. Питали у Дерева Трави і Птиці, і Вітри:
- Нащо Тобі Вона? Прожени!
- Вона Світ бачить і мені розповідає...- Дерево у відповідь.
- Так і Ми Тобі можемо розповідати, хіба то проблема?
- Ви Світ інакше бачите, ніж Вона. Мені її Світ потрібен.
Так дивувались цій дружбі усі довкола... Розповідала Хмара, слухало Дерево...
Аж одного вранішнього ранку не стало Дерева. І сліду не зосталось, окрім борозд від коріння, яке мов жили з тіла -з ґрунту витягло воно перед тим, як зникнути.
Потім повідАли Птахи, що бачили дивинУ таку: пливла Хмара на схід Сонцю, і несла на собі Дерево - Світ свій Йому показати...

(автор: Маріанна Вдовиковська)

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349482

Казка про дружбу

Якщо нема у тебе друга,
То світ стає немилий, туга.
А тому хочу вам сказати,
Що завжди треба мати друга.
Сама б людина що зробила?
А з друзями — велика сила!
То ж друзів завжди поважайте
І в дружбі жити всі звикайте.
Про щиру дружбу в наше свято
Я хочу казку нагадати,
Відому всім з дитячих літ,
Щоб з друзями ішли ви в світ.
В батьків синів було багато.
Синів любили мама й тато,
Виховували їх і вчили,
Щоб діти білий світ любили,
Щоб діти вміли працювати,
Щоб в них чеснот було багато,
Щоб дружними у світ ішли
Та добрими усі були.
І от сини повиростали
Й дружити якось перестали.
Став кожен жити сам по собі —
Одні у радості й журбі.
І добрих слів в них стало мало,
А сил своїх не вистачало...
Тож перестали ще й радіти,
А для батьків вони всі — діти...
І визначив татусь причину,
Чому сини йдуть до загину...
Спішить зібрать сімейну раду,
Щоб дати всім синам пораду.
Щоб ті успішно процвітали
Й любов’ю серце наповняли,
Та щоб згуртовані були,
Щоб дружними в життя ішли.
Бо лиш у дружбі їхня сила,
Вона і дасть синочкам крила.
Отож, неспішною ходою
Пішов до річки за лозою.
Нарізав, скільки міг узяти,
Щоб дітям приклад показати.
Прийшов сумний, немов в імлі,
Галузки виклав на столі
І став синів своїх чекати,
Щоб щиру правду їм сказати.
Бо слово батьківське хороше
Синам потрібніше за гроші.
І от сини прийшли до хати.
Там їх чекали батько й мати.
Сини вклонилися чолом
І сіли в батька за столом.
Всі мовчазні, неговіркі
Якісь зробилися такі...
Нема ні радості, ні сміху,
Усі забулися про втіху...
І в батька стислося серденько,
Скупу сльозу зронила ненька,
А за столом — не частування,
А тихе батьківське ридання.
Й лоза нарізана лежить...
Настала довгождана мить...
Тут батько враз заговорив,
Бо все для себе вирішив.
— Ну, що, сини мої, соколи?
Я не чекав цього ніколи,
Що ви ось так почнете жити,
Один одного не любити.
Без дружби і без добрих слів
З вас кожен у житті побрів.
Тож зараз всі ви для науки
Візьміть одну галузку в руки.
Міцніше стисніть, розломіть
Й перед і мною покладіть... —
Всміхнулись хлопці, що й казати,
Якусь галузку розламати...
Тож кожен гілку в руки взяв,
В секунді зразу й розламав.
Поклали зламані вербиці,
Й цікавість виросла на лицях.
І стали думати-гадати,
Що батько хоче їм сказати?
Мовчить старий і слів не каже —
У віники галуззя в’яже.
А як усі гілки зв’язав,
То віники синам роздав
І каже: «А тепер візьміть
І швидко віник розломіть
Сини і досі не збагнули,
Взяли ті віники і гнули,
Хотіли швидше розламати,
Та де їм стільки сили взяти?
І так їх гнули, так крутили,
Але зламати не зуміли...
Тоді отець синам сказав:
«Отак і люди, як лоза...
Одного легко всім зламати,
Не треба й сили докладати.
А от, як дружба процвітає,
Ніхто вас, діти, не зламає!
І тільки в дружнім колективі
Усі ви будете щасливі.
В гурті живіть, про інших дбайте
Й на все життя запам’ятайте,
Що тільки разом всі ви дужі.
Не будьте, діточки, байдужі.
В любові, в мирі ви живіть
І між собою всі дружіть.
Бо тільки в дружбі ваша сила,
Вона дає людині крила,
Звеличить вас і піднесе.
На цьому, діточки, й усе».
Для казочки прийшов кінець,
Хто зрозумів, той молодець!

(автор Надія Красоткіна)

http://krasotkina.com/content/%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B8/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83.html

Дружба Кішки і Мишки.

Версія для друкуВерсія для друку
Кішка познайомилася з мишкою і стільки співала їй про свою велику любов і дружбу, що мишка нарешті погодилася оселитися з нею в одному будинку і завести спільне господарство. "Так, ось до зими треба б нам наготувати припасів, а не то доведеться голодувати, - сказала кішка. - Ти, мишка, не можеш адже усюди ходити. Того гляди, закінчиш тим, що в мишоловку догодиш".

Добра порада був прийнятий і про запас куплений горщик жиру. Але не знали вони, куди його поставити, поки нарешті після довгих міркувань кішка не сказала: "Я не знаю місця для зберігання краще кірхи: звідти ніхто не наважиться вкрасти що б то не було; ми поставимо горщик під вівтарем і приймемось за нього не перш, ніж нам дійсно потрібно".

Отже, горщик поставили на зберігання у вірному місці; але небагато часу минуло, як захотілося кішці скуштувати жирку, і говорить вона мишці: "Ось що я хотіла тобі сказати, мишка: звана я до сестри двоюрідної на хрестини; вона народила синочка, білого з темними плямами - так я кумою буду. Ти пусти мене сьогодні в гості, а вже домашнім господарством одна позаймись". - "Так, так, - відповідала миша, - іди собі з Богом; а якщо щось смачне з'їсти доведеться, згадай про мене: я і сама б не проти випити трішки солодкого червоного крестинного винця".

Все це були вигадки: у кішки не було ніякої двоюрідної сестри, і ніхто не кликав її на хрестини. Пішла вона прямісінько у кірху, пробралася до горшочку з жиром, стала лизати і злизала зверху жирну плівочку. Потім прогулялася по міських дахах, оглянулась кругом, а потім розтягнулася на сонечку, облизуючись кожен раз, коли згадувала про горщику з жиром.

Тільки ввечері повернулася вона додому. "Ну, ти повернулася, - сказала миша, - вірно, весело день провела". - "Так, непогано", - відповіла кішка. "А як звали новонародженого?" - "Початочек", - коротко відповіла кішка. "Початочек?! - вигукнула миша. - Ось так дивно дивне ім'я! Або воно прийнято у вашій родині?" - "Так про що тут міркувати? - сказала кішка. - Воно не гірше, ніж Крошкокрад, як звуть твоїх хрещеників".

Трохи згодом знову здолало кішку бажання поласувати. Вона сказала мишці: "Ти повинна надати мені послугу і ще раз одна подбати про господарстві: я вдруге запрошено на хрестини і не можу відмовити, так як у новонародженого відмітина є: біле кільце навколо шиї".

Добра миша погодилася, а кішка позаду міської стіни прослизнула в кірху і з'їла з полгоршочка жиру. "Ось вже саме ніщо так не смакує, як те, що сама в своє задоволення поїси", - сказала вона, дуже задоволена своїм вчинком.

Коли вона повернулася додому, миша знову її питає: "Ну, а як цього дитинчати нарекли?" - "Середочкой", - відповіла кішка. "Середочкой?! Та що ти розповідаєш?! Такого імені я зроду не слыхивала і б'юся об заклад, що його і в святцях немає!"

А у кішки скоро знову слинки потекли, захотілося поласувати. "Бог любить трійцю! - сказала вона мишці. - Знову мені кумою бути доводиться. Дитинча весь чорний як смола і тільки одні лапки у нього біленькі, а на всьому тулубі жодного білого волоска не знайдеться. Це трапляється у два роки раз: ти б відпустила мене туди". - "Початочек, Середочка... - відповідала миша. - Це такі дивні імена, що мене роздум бере". - "Ти стирчиш вдома у своєму темно-сірому байковому халаті і зі своєю довгою косицей, - сказала кішка, - і причудничаешь: ось що значить вдень не виходити з будинку".

Мишка під час відсутності кішки прибрала всі кімнатки і весь будинок привела в порядок, а кішка-лакомка дочиста вылизала весь горщик жиру. "Тільки тоді на душі і спокійно, коли всі з'їж", - сказала вона собі і лише пізні вночі повернулася додому, сита-пресытая.

Мишка зараз же запитала, яке ім'я дали третій дитинчаті. "Воно тобі, мабуть, теж не сподобається, - відповідала кішка, - крихітку назвали Последышек". - "Последышек! - вигукнула миша. - Це саме підозріле ім'я. Я його щось досі не зустрічала. Последышек! Що б це значило?" Вона похитала головою, згорнулася калачиком і лягла спати.

З того часу ніхто вже кішку більше не кликав на хрестини, а коли підійшла зима і біля будинку не можна було знайти нічого їстівного, мишка згадала про своєму запасі і сказала: "Ходімо, кисонька, проберемося до припасенному нами горшочку з жиром, то-то смачно поїмо". - "О, так, - відповідала кішка, - буде смачно! Так само смачно, як якщо б ти свій тонкий язичок у віконце висунула".

Вони вирушили, а коли дійшли до мети, то знайшли горщик, хоча і на своєму місці, але зовсім порожнім. "Ах, - сказала миша, - тепер я бачу, що сталося: тепер мені ясно, який ти мені справжній друг! Ти все пожрала, коли на хрестини ходила: спершу почала, потім до середочки добралася, потім..." - "Замолчишь ти?! - скрикнула кішка. - Ще одне слово - і я тебе з'їм!"

У бідної мишки вже на язиці крутилося: "Последышек!" - і ледь зірвалося в неї це слово, як одним стрибком підскочив до неї кішка, схопила її і... проковтнула.

Ось так-то! Чого тільки на світі не буває!..

(Казки братів Грімм)

http://allforchildren.com.ua/sk_grimm021.htm

Категорія: Казки | Додав: Поля
Переглядів: 1772 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0

[18.10.2013][Твір]
Твір розповідь на тему "Наш класний керівник" (0)
[22.02.2016][Сочинения]
Сочинение на тему природа "Предсказывает облако" (0)
[21.09.2015][Казки]
Казка про Осінь (0)
[28.01.2015][Привітання]
Привітання в День св. Валентина (0)
[10.03.2016][Твір]
Твір-розповідь на тему Добро (0)
[17.06.2013][Твір]
Твір опис на тему "Весна" (1)
[26.10.2014][Твір]
Твір на тему добро (1)
[23.02.2015][Твір]
Твір на тему "Весна прийшла" (0)
[25.12.2014][Твір]
Твір на тему "Диво" (0)
[26.12.2014][Привітання]
Новорічні привітання з 2015 роком (0)

Всього коментарів: 0

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]