Твір на тему «9 Травня -День Перемоги» - Твір
Вітаю Вас Гість!
Субота, 03.12.2016, 09:45
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Вірш [18]
Вірші дитячі українською мовою для школярів, вчителів та школи. Віршований твір у якому зображені різні події та характери персонажів віршу
Твір [48]
Твори украънською мовою - твір опис, твір роздум та розповідь про важливі події життя для 1-4, 5, 6, 7, 8 та 9 класів середньої школи та 10, 11 класу вищої школи
Мінітвір, мініатюра [5]
Мінітвори - стислі зображення подій або описи на різноманітні теми
Українські диктанти [3]
Cловниковий та графічні диктанти з української мови та літератури для дітей, школярів та вчителів
Діалог [6]
Діалоги українською мовою - розмова між двома та більше персонажами або дійовими осібами
Розповідь [8]
Твір розповідь - це художнє зображення подій сюжету розповіді та вчинків героїв твору від імені дійової особи чи письменника
Казки [11]
Українські народні казки для дітей та дорослих, народна розповідь про надумані події
Привітання [16]
Прикольні та смішні привітання зі святами, поздоровлення з днем народження, новорічні привітання та інші
Приказки, прислів'я [10]
Українські прислів'я та приказки українською мовою про життя, добро, любов, дружбу, природу
ГДЗ [0]
Для школи та школярів - готові домашні завдання, ГДЗ з різних предметів
Перекази [1]
Перекази з української мови та літератури за творами відомих письменників
Диктанты [2]
Диктанты на русском языке для школьников и школы
Сочинения [21]
Сочинения для школьников по русскому языку

Наше опитування

Яка тема вас більш цікавить?
Всього відповідей: 1825

Статистика


Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0

Форма входу

Пошук

Вірші для дітей та школярів

Твори з української мови та літератури

Українські диктанти на шкільні теми

Интересное

Друзі сайту

Теми

Головна » Файли » Твір

Любі друзі та відвідувачі сайту! Для вас Твір з української мови та літератури. Мінітвори, українські вірші для дітей та школярів. Твір допоможуть вам у підготовці до школи, уроків, у навчальному процесі, Різноманітні теми творів та диктантів ви знайдете на нашому сайті
Твір на тему «9 Травня -День Перемоги»
15.04.2014, 18:02

Твір про день перемоги

Серцю кожного з нас дороге Свято Перемоги. Доріг пам'яттю про тих, хто ціною свого життя відстоював свободу. Ми повинні завжди пам'ятати про людей, що віддали свої життя за свободу і світле майбутнє нашої країни. Безсмертний подвиг тих, хто боровся і переміг фашизм. Пам'ять про їх подвиг вічно житиме в наших серцях і нашій літературі. Ми повинні знати, якою ціною було завойовано наше щастя. Знати і пам'ятати про тих майже зовсім дівчатках з повісті Бориса Васильєва «А зорі тут тихі», які сміливо дивилися смерті в очі, захищаючи свою Батьківщину. Хіба ним, таким крихким, ніжним, носити чоловічі чоботи або тримати в руках автомати? Звичайно, немає.
Але вони сміливо пішли назустріч фашистським головорізам, щоб не дати ворогам можливості пройти. Вони виконали свій борг перед Батьківщиною. Особливо мене захоплює подвиг Жени Комельковой. Щоб дати можливість Васкову надати допомогу Ріті, вона відводить німців від того місця, де лежить її подруга. Вона б'ється з фашистами до останнього. Женя була прекрасна і в житті і в смерті. Фашисти, роздивляючись убиту, звичайно ж, не змогли зрозуміти, чому ця красива дівчина пішла битися з ними. Смерть не владна над такими людьми, тому що ціною свій життя вони відстоювали свободу, правду.
Безсмертний і подвиг тих солдатів, які захищали Сталінград. Про цих героїв розповідає нам Ю. Бондарев в романі «Гарячий сніг». Розуміючи, яке значення має Сталінград для нашої країни, генерал Бессонов дає наказ: «Стояти і про смерть забути. Вибивати танки. Битися до останньої крові»! І солдати виконали наказ. У живих залишилися тільки чотири артилеристи і два кулеметники. Бессонов, обходячи позиції після бою, плакав, не соромлячись; плакав через те, що радянські воїни вистояли, не пустили фашистські танки в Сталінград. Битва була жахлива, але вони все-таки перемогли. Горіло усе: і танки, і люди, здавалося навіть, що горить сніг. Ці люди загинули, прекрасно розуміючи, що вони віддають свої життя в ім'я свободи, в ім'я майбутніх щасливих поколінь.
Тема війни досі не застаріла в нашій літературі. Проза і поезія про Велику Вітчизняну війну уявлені іменами А. Твардовского («Василь Теркин»), В. Некрасова («У окопах Сталінграду»), Ю. Бондарева («Гарячий сніг»), В. Бикова («Сотників») і іншими. Основна тема цих творів - народ і особа на війні. Вплив Л. Н. Толстого пережили майже усі без виключення письменники, що торкнулися теми Великої Вітчизняної війни, і це не випадково: війна пробудила в народі і в кожній людині почуття, схожі з переживаннями толстовських героїв. На війні йшла справжня перевірка особи на достовірність. Саме цим пояснюється розквіт російської літератури у військовий і післявоєнний час. Одна з головних тим військової літератури - тема подвигу.
У повісті Василя Бикова «Сотників» є два персонажі - Сотники і Рибалка. Рибалка - один з кращих бійців в партизанському загоні. Його практична хватка, уміння пристосуватися до будь-яких обставин в умовах нормального життя партизанського загону виявляються безцінними. Його протилежність - Сотників. Він не уміє воювати. Інтелігент за походженням, він насилу вписується в партизанське життя, здійснює масу помилок, часто поводиться ризиковано і безглуздо. Але ось обидва герої потрапили в екстремальні обставини, в полон. Рибалка здрейфив і став зрадником. Сотників прийняв чесну смерть. Поганий боєць Сотників виявився мужественнее умілого бійця Рибалки. Джерело подвигу лежить не на поверхні, а усередині людини. Він залежить не стільки від його щоденної побутової поведінки, скільки від його глибокого морального прихованого стержня.
Нову сторінку в історію літератури про війну вписав Василь Гроссман романом «Життя і Доля». Він спробував обгрунтувати філософський і історичний сенс Вітчизняної війни. Малюючи картини Сталінградської битви, Гроссман в той же час міркує про сенс подій, що відбуваються. На думку Гроссмана, війна і перемога стали точкою найвищого морального підйому народного духу, не зломленого тоталітарною державою.
У своєму романі «Війна і світ» Л. Н. Толстой зображує війну, яка об'єднала усе суспільство, усіх російських людей в общем-порыве,_Дл я улюблених героїв письменника Вітчизняна, війна стала випробуванням, перевіркою їх моральних якостей. Найяскравіше народна війна розкривається в зображенні партизанської війни. Толстой показує поєднання грізної сили, героїчного терпіння, мужності і доброти, великодушності в російському характері; це неповторне з'єднання і представляє, по Толстому, суть істинно російської душі. «І благо тому народу, який в хвилину випробування… з простотою і легкістю піднімає першу дубину, що попалася, і загрожує нею до тих пір, поки в душі його почуття образи і мести не заміниться презирством і жалістю.
Зараз тих, хто бачив війну не по телевізору, хто виніс і пережив її сам, з кожним днем стає все менше, і менше. Дають про себе знати роки, старі рани і переживання, які зараз припадають на долю людей похилого віку. Друзі-однополчани тепер частіше передзвонюються, чим бачаться- Але ж дев'ятого травня вони обов'язково прийдуть - або в Сокільники, або до оновленого скверика у Великого театру.
Зберуться всі разом, з медалями і орденами на стареньких, але ретельно відпрасованих піджаках або парадних кітелях. Будуть, обнявшись, стояти і співати кохані, не забуті пісні військових років. Роки Вітчизняної війни не забудуться ніколи. Чим далі, тим все живіше і величественней розгорнуться вони в нашій пам'яті, і не раз серце наше захоче знову пережити священний, тяжкий і героїчний епос днів, коли країна воювала від малого до старого. І ніщо інше, як книги, не зможе нам передати цю велику і трагічну подію - Велику Вітчизняну війну.

***

Твір про 9 травня, день перемоги

Війна… Це слово чорного кольору. Вона перекреслює плани: «Раз война — про все забудь и пенять не вправе. Собирался в долгий путь, дан приказ: — Отставить!»
І відставили. Випускники шкіл пішли на фронт, а не до студентських аудиторій. Наречені «платьица белые раздарили сестренкам своим». Студенти і викладачі стали в один стрій — солдатський. Розлучені родини дотепер шукають одне одного. Діти виросли без батьків. На жіночі плечі лягла чоловіча робота: «Рубила, возила, копала — разве же все перечтешь? А в письмах на фронт уверяла, что будто отлично живешь». А машина війни робила свою чорну справу; у її вогні гинули чоловіки, залишаючи вдів і сиріт, гинули юнаки, залишаючи дівчат без майбутніх чоловіків, а націю — без народжених дітей. От що вона, підла, зробила. І це не так уже давно було. Живуть ще ветерани Другої світової. Живуть ті, хто не воював, але пам’ятають війну. Стали бабусями і дідусями діти тієї страшної війни.

Живе з нами моя бабуся Люба, що бачила свого батька в червні 1941-го, коли їй було всього чотири роки. Його обличчя вона не пам’ятає, знає по фотографіях. Пам’ятає лише окремі епізоди. Як вибігала в довгий комунальний коридор і неслася йому назустріч, коли він повертався додому. Як колись приніс батько рідкісні для тих часів фрукти — два апельсини — і сказав: «Це тобі і мамі. Свій я дорогою з’їв». Свята неправда!
Мій прадід Сергій був кадровим офіцером. Йому було 28 років, а прабабі Шурі 24 роки, коли почалася війна. Бабуся Люба була в них єдиною дитиною. Так вона і залишилася без сестер і братів. І без батька. Прадід пройшов майже усю війну. Майже, тому що загинув він у квітні 1945-го. Не дожив до перемоги 23 дні. Моя мама, його онука, сьогодні вже старша за нього. Вона ніколи не знала, як чудово мати діда. Їй навіть назвати дідусем було нікого. «Что ж тьы, подлая, сделала?»

Бабуся якось сказала мені: «Знаєш, Іро, я часто думаю: якою б була наша родина, коли б не було тієї страшної війни? У мене точно були б брати і сестри. Тобто і в тебе було б більше рідні. А велика родина, якщо вона до того ж дружна, це величезне щастя. От бачиш, як довго відгукується загибель людей. Усе можна побудувати заново, тільки не повернути…» Бабуся, не закінчивши, замовкла. І я зрозуміла, що майже піввіку минуло, а рана не гоїться.

9 Травня, у День Перемоги, у моїх бабусі і дідуся завжди гості. Вони поминають тих, хто не повернувся з тієї війни, згадують своє воєнне дитинство, співають пісень тих років. І плачуть під час телевізійної Хвилини мовчання. Сидять за столом люди похилого віку, майже усі вони передвоєнні діти. Їх зберегли, виростили матері, а їхні батьки врятували усіх нас, увесь світ.

Закінчуючи, розповім таку історію. Колись бабуся Люба чи то почула, чи то прочитала «Пісню льотчика» В. Висоцького. Вона сказала: «Це про мого батька». Спочатку я намагалася її відмовити, що ні, не може бути. Він загинув наприкінці війни, коли вже такого «розкладу перед боєм» не могло бути:

Их восемь — нас двоє,
расклад перед боєм
Не наш, но мы будем играть!
Сережа, держись!
Нам не светит с тобою,
Но козыри надо равнять!

Я запевняла, що збіг імені і військової професії прадіда не підстава, щоб…, потім згадала бабусину розповідь про апельсини і подумала: а навіщо я це роблю? Свята неправда має право на існування. Моя улюблена бабуся так любить пісні Висоцького про війну. Нехай ця пісня буде піснею про її батька, мого прадіда. Думаю, поет не засудив би нас.

 

Категорія: Твір | Додав: Наталья
Переглядів: 4303 | Завантажень: 0 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 3.5/2

[14.05.2015][Твір]
Твір на тему лист до Тараса Шевченка (0)
[25.12.2014][Твір]
Твір на тему "Диво" (0)
[03.04.2016][Сочинения]
Сочинение на тему история воздухоплавания (0)
[21.01.2015][Твір]
Твір: "Моя улюблена тварина" (0)
[19.11.2014][Привітання]
Привітання з Днем народження подруги (0)
[27.02.2015][Твір]
Твір-опис на тему "У лісі" (0)
[17.03.2015][Твір]
Твір на тему "Великдень" (0)
[22.10.2014][Твір]
Твір на тему : Друзі пізнаються в біді" (0)
[04.03.2014][Твір]
Міні твір на тему "Весна" українською мовою (1)
[24.01.2015][Казки]
Сучасна українська казка (0)

Всього коментарів: 0

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]