Твір-опис на тему «Весняний ліс»
Навесні ліс оживає після довгої зими. Ще недавно він був похмурим, а дерева стояли голі.А тепер ліс осяяло весняне сонечко. Тугі бруньки набухли на деревах за кілька днів. Вони розкрилися у ніжне зелене листя. Весняний ліс знову шумить від вітру.
Відразу після закінчення зими, на ще мокрій та холодній землі з’являються перші проліски. Це маленькі, ніжні та тендітні квіти, але які ж вони сильні та витривалі! Проліски не бояться пробиватися крізь залишки снігу, назустріч сонцю. Вони не бояться також весняних приморозків.
Скоро землю знову прикрасить шовковий килим з м’якої трави. А на сонячних лісових галявинах виростуть справжні розсипи різнокольорових квітів. Це яскраво-жовті примули, лілові крокуси, голубі дзвіночки, червоні дикі тюльпани. А слідом за ними білим або рожевим кольором зацвітуть деякі лісові дерева та кущі. Наприклад, дикі яблуні, вишні та груші, глід та бузина.
Навесні ліс сповнений заливистих та дзвінких пташиних голосів. Лісові птахи шукають собі пару, в’ють затишні гніздечка. Весна — це час весіль для лісових мешканців. Навіть змії, і ті святкують свої зміїні весілля. Навесні змії дуже злі та не полюбляють, коли їм заважають. У цей час потрібно ходити лісовими стежками обережно, щоб ненароком не наступити на змію, яка гріється де-небудь на сонечку.
Весняний ліс ошатний та світлий. Прогулянка ним – це справжнє задоволення.
http://gorodenok.com/%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80-%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81-%D0%BD%D0%B0-%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83-%D0%B2%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BB%D1%96%D1%81/
Твір-опис "Осінній ліс"
Осінь – дивовижна пора, коли золото ллється з дерев під ноги, коли після літньої метушні усе поступово стихає, заспокоюється, готується відійти до сну, щоб потім, через кілька місяців, знов поринути у вир життя з новою силою.
Найдивовижніша картина осіннього пейзажу у всій красі виникає саме у осінньому лісі, де природа щедро розсипає витвори мистецтва у своїх володіннях.
Крони дерев поступово фарбуються в надзвичайно теплі, багряно-золоті кольори, красу яких неможливо передати будь-яким пензлем навіть надзвичайно віртуозного художника. Від легенького, ніжного подиху ще теплого пестливого вітерцю уся ця чудасія починає кружляти у повітрі, забарвлюючи його ароматами затишку, казки, дивовижі.
А он там між великих, гілок кремезного дуба, що, певно, бачив як творився сам світ,
готується до зимівлі маленька пухнаста білочка. Вона збирає жолуді, горішки, насіння та все це ретельно та дбайливо ховає до свого будиночку, який причаївся у затишку тіні листків величного дерева. А поруч пташина сім’я готується до перельоту у надзвичайно далекі дивовижні теплі краї.
Мама останній раз годує діток у їхньому рідному гнізді. Шукаючи затишку у могутнього велетня поруч риє нову нору лисиця. Її шубка вже змінюється на іншу, більш теплу та розкішну. Швидко роздивляючись навкруги хитрими маленькими очима, вона шукає собі здобичі.
Трохи далі протікає чисте джерельце – серце цього лісу. Воно не припиняє існування, навіть тоді, коли довкола всі поснуть, коли зима величаво ввійде в свої володіння і почне правити в повну силу.
Ось маленький золотий кораблик – листочок липи. Відчувши шепіт вітру, він ринувся з ним у танець і почав кружляти у дивовижному осінньому вальсі.
Зайдеш до лісу, подивишся навкруги і відчуваєш панування справжнього натхнення. Тут живуть музи, а природа – найвеличніший творець, який коли-небудь існував на планеті.
http://ukrtvory.ru/opis-osinnogo-lisu.html
Твір-опис "Ліс улітку"
У літню пору в лісі коштує теперішня благодать. Дерева одягнені в яскравозелене оздоблення, м'яка трава стелиться по землі. Повітря напоєне заходом трав і розігрітої сонцем деревини. А якщо опинитися в лісі раннім ранком, можна спостерігати, як на траву випадає свіжа роса, як розпускається безліч лісових квітів
Літо ягідна пора в лісі. Суниця, чорниця, черноплодная горобина, лісова малина й інші корисні дарунки природи чекають того, хто не полінується й прийде в ліс із кошиком. Головне треба розбиратися в ягодах, щоб не набрати в кошик неїстівних
Тому влітку в ліс краще ходити з дорослими й досвідченими людьми, як і за грибами восени. Улітку в лісі кипить життя. По травинках снують комашки, у повітрі дзижчать дикі лісові бджоли. У хащі не можна пройти, не заплутавшись у клеєнням павутині
Це павуки полюють, розкидаючи путину між кущами й деревами. У ліс краще надягати сорочку й штани з довгим рукавом: неподалік від ріки може скусати гнус, якого влітку розвелося силасиленна. А по стовбурі старого дерева бігають ланцюжком мурахи, несуть до себе додому якусь мікроскопічну їжу. У листі деревах щебечуть птаха: дрозди, синиці, солов'ї, трясогузки й інші. У них гаряча пора: вони ловлять комах, годують ненажерливих пташенят вгнездах.
От мигнуло щось за кущем і пропало. начебто кущ зрушився з місця й утік! Це заєцьрусак, замаскований під кольори літнього лісу. А якщо з дерева на голову посипалися горіхова лушпайка або капелюшки жолудів, виходить, це запаслива білка готовить собі тайничок седой.
Хоча до зими ще далеко, всі лісові жителі вже влітку готуються до неї. Вони роблять запаси їжі й нагулюють жирок, користуючись літнім достатком.
http://goodreferat.com/tvir-opis-lis-ulitku-abo-litnij-lis-tvir-po-dobutku-yak-ya-proviv-lito/
|
