Твір-мініатюра "Золота осінь"
Минуло літо. Владною господаркою йде по рідному краю чарівна осінь. Заквітчала вона поле, ліс, садки і парки. Тільки величаві сосни і ялини стоять у зеленому вбранні.
Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. На ланах ніжною зеленою щіточкою зійшла озимина. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ.
Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині.
Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом.
Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть.
На блакитному небі пливуть у далечінь білі хмарки. Ласкавий вітер натягнув у повітрі срібні струни. Це летить тоненьке павутиння – символ бабиного літа.
У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь.
http://zolotaosin.blogspot.com/2013/06/blog-post.html
Золота осінь.
Закінчилося веселе літо . Повноправним господарем у природі став вересень. Вранці і вночі стає незвично холодно . Тільки днем все ще пригріває сонечко , намагається нагадати нам про літо. Після виснажливої тривалої праці відпочивають поля. Золотисті сади вже подарували господарям свій урожай. Усюди відчувається прохолодний подув осені . На сірому небі все частіше стали з’являтися низькі хмари. Йде дрібний дощ.
Ліс стоїть мовчазний і сумний , здається , що він задумався . Деревам дуже скоро доведеться зовсім роздягнутися , скинути свій важкий наряд , а в подальшому і підставити гілки заметілі .
Помаранчеві листочки повільно кружляють в повітрі. Тонкі осинки понуро скриплять на узліссі , ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навколо порохнявого пня ростуть стрункі опеньки . Грибов дуже багато, і кожен так і проситься в корзину. Розкішними червоними кетягами обвисла горобина .
Зелена трава стала жовтою і припала до землі. Своє останнє прощальне коло роблять високо в небі запізнілі журавлі. Вони в черговий раз нагадують нам , що прийшла осінь . Журавлі летять і сумно курличуть .
У такі дні на якусь мить душу покриває світла печаль . Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Все це є ознаками того , що настал найгарніша пора року , яку оспівували поети , художники , композитори . Настала золота осінь.
http://shpargalochka.net/tvir-na-temu-zolota-osin/
Твір-мініатюра: "Золота осінь"
Ось настала золота осінь. Сама красива і мальовнича пора року. Осінь любить жовті, червоні, оранжеві фарби, а як любить вона обсипати все золотом. Ось приходиш в березовий гай, і не можеш відвести очей, все в золоті. На берізках замість листочків висять золоті монетки, і, здається, що від одного подиху вітерця вони почнуть тут же дзвеніти.
Золотом обсипає осінь і парки, особливо липи. Ідеш і радієш такій красі. І починаєш розуміти, чому поети так любили оспівувати осінь. А іноді просто слів немає, ну неможливо описати всю ту красу, яка відкривається перед тобою.
Гуляєш по парку і не можеш нагулятися, так не хочеться залишати цю красу. Дуже красиво рано вранці, коли гарна погода. Золоті дерева просто сяють на тлі яскравого блакитного неба. Не можна не захоплюватися природою, немає нічого прекраснішого неї. Ах! Як здорово, просто дух захоплює від усієї цієї пишноти.
Золота осінь не йди, порадуй нас ще трошки. Але, на жаль, це час дуже короткий, і ось вже через тиждень, дерева починають скидати своє вбрання. А як не хочеться розлучатися з казкою, як хочеться ще помилуватися мальовничими золотими пейзажами.
http://5ka.at.ua/load/tvori/tvori_na_temu_zolota_osin_osinnij_lis_osin_v_parku/59-1-0-26183
|
