Вітаю Вас Гість!
Вівторок, 19.03.2024, 09:36
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Вірш [18]
Вірші дитячі українською мовою для школярів, вчителів та школи. Віршований твір у якому зображені різні події та характери персонажів віршу
Твір [69]
Твори украънською мовою - твір опис, твір роздум та розповідь про важливі події життя для 1-4, 5, 6, 7, 8 та 9 класів середньої школи та 10, 11 класу вищої школи
Мінітвір, мініатюра [6]
Мінітвори - стислі зображення подій або описи на різноманітні теми
Українські диктанти [3]
Cловниковий та графічні диктанти з української мови та літератури для дітей, школярів та вчителів
Діалог [6]
Діалоги українською мовою - розмова між двома та більше персонажами або дійовими осібами
Розповідь [12]
Твір розповідь - це художнє зображення подій сюжету розповіді та вчинків героїв твору від імені дійової особи чи письменника
Казки [11]
Українські народні казки для дітей та дорослих, народна розповідь про надумані події
Привітання [16]
Прикольні та смішні привітання зі святами, поздоровлення з днем народження, новорічні привітання та інші
Приказки, прислів'я [10]
Українські прислів'я та приказки українською мовою про життя, добро, любов, дружбу, природу
ГДЗ [0]
Для школи та школярів - готові домашні завдання, ГДЗ з різних предметів
Перекази [1]
Перекази з української мови та літератури за творами відомих письменників
Диктанты [2]
Диктанты на русском языке для школьников и школы
Сочинения [33]
Сочинения для школьников по русскому языку

Наше опитування

Яка тема вас більш цікавить?
Всього відповідей: 2435

Статистика

Пошук

Вірші для дітей та школярів

Твори з української мови та літератури

Українські диктанти на шкільні теми

Интересное

Друзі сайту

Теми

Головна » Файли » Твір

Любі друзі та відвідувачі сайту! Для вас Твір з української мови та літератури. Мінітвори, українські вірші для дітей та школярів. Твір допоможуть вам у підготовці до школи, уроків, у навчальному процесі, Різноманітні теми творів та диктантів ви знайдете на нашому сайті
Межа об'єктивко-мовної семантики
26.04.2017, 21:13

Значення виразу «на пузі повз» тут виходить за межі об'єктивко-мовної семантики. «На пузі повз» — це значить, що шлях від Волги до Румунії солдат пройшов з боями. Спершу, коли ми читаємо, що не можна собі навіть уявити, щоб Козаков коли-небудь почервонів, то сприймаємо це як вияв його самовпевненості. Але далі значення слова «почервонів» перекодовується в іншу систему. Мовиться не про те, здатний чи ні Козаков відчувати розгубленість, сором, а про те, що «обличчя його було землисто-сіре і зосталось таким навіть після того, як він витер з нього пилюку. Здавалося, дорожня пилюка назавжди в'їлася йому в тіло». (Це образно готує його повідомлення, що він «на пузі повз»). Тому й розмовляє він з старшим себе по чину, але ще не обстріляним лейтенантом досить вільно, з відчуттям своєї переваги. «На пузі повз» — це розв'язка всього епізоду, ключ до всієї поведінки Козакова. Такі жаргонізми, як шельма буду, в натурі, видають у ньому вихованця дитячого будинку, хлопця з міських робітничих кварталів і виражають його дружнє, товариське ставлення до свого вимогливого командира Черниша. Разом з тим у мові Козакова ми спостерігаємо відчуття тієї романтики, яка народилася в героїчних боях і має на собі відбиток на-роднопоетичного образного мислення: «Ех, сорочко, моя сорочко! Я сам тебе скоро виперу, в Дунаї тебе сполощу!».
Розглянемо ще приклад: епізод із «Зачарованої Десни» Довженка, коли батько привів Сашка записувати до школи. У цьому епізоді стикаються дві свідомості: учитель Леонтій Созонович Опанасенко представляє свідомість царської державності, батько Сашка — свідомість трудового народу, і це відбивається у мові персонажів. Учитель говорить російською мовою, Сашків батько — українською.
Суперечність, з якої починається конфлікт,—це те, що учитель здавався Сашкові «величезним паном, не меншим од справника чи судді». Він і зовні мав такі ознаки, яких не було ні в кого із дорослих, що оточували Сашка: «носив золоті ґудзики й кокарду». До того ж був «нервовий і сердитий». Педагог за професією, він усе ж не розуміє психічного стану дитини, не розуміє і того, яке коло інтересів може бути у дитини, що виросла серед лук і гаїв, на березі зачарованої Десни. Він «задав мені найбезглуздіше й найдурніше запитання, яке тільки міг придумати народний учитель»,— втручається в розповідь дорослий Довженко. Парадоксальність, суперечливість, виражена в цій фразі, очевидна: здавалось би, народний учитель тому і зветься народним, що прагне нести освіту в народ, розуміє його, намагається наблизитись до народу. Тут же ми бачимо, що Леонтій Созонович, виходячи з офіційних настанов царського самодержавства, всіляко підкреслює різницю між світом школи, яку він представляє, і дитячим світом сільського хлопця.
Учитель міг би зрозуміти, що хлопець ніколи не звертався до батька по імені, і таке питання для нього незвичайне, до того ж повинен би бачити хвилювання і переляк Сашка перед таким грізним паном, яким постав перед ним «народний» учитель, але останній робить лише один висновок: «Не развитой». Свідомість учителя догматично-офіційна, він зверхньо ставиться до селянських дітей, так він ставився протягом усієї своєї педагогічної діяльності, переконаний у своїй правоті.
хто представляє царську державність, страх перед ними, як перед лихом, якому не можна запобігти, поєднує батька і Сашка: «Ми глянули з батьком один на одного і зразу догадались, що діло наше програне». Батько, схожий на пророка і на філософа, селянин, з якого можна було малювати богів, який рятував у повінь ціле село і не боявся проклясти самого бога, перед «народним» учителем відчуває себе приниженим, намагається говорити так, ніби він весь час вибачається, говорить «тихим чужим голосом, смиренним, як у церкві»; з'являються не властиві його щоденній мові слова: «Так, звиніть, се мій хлопець, чи сказати б, ребятьонок меншенький...» (83). Він ніби вибачається, що до такої офіційної особи звертається з своїм, сімейним («звиніть, се мій хлопець»); далі йому здається, що слово хлопець не годиться вимовляти тут, в офіційній установі, і він хоче назвати його офіційно, російською мовою, але теж якось ніяково назвати свою дитину, як називають пани свою «ребенок», і народжується слово ребятьонок.
Таким чином, щоб характеризувати словесний образ суб'єкта мовлення, треба на основі його мовної партії:
1. Встановити вікові дані, як вони виявляються в психіці мовця.
2. Знайти свідчення приналежності до певної соціальної групи, професії, нації і в зв'язку з цим визначити особливості світосприймання.
3. Схарактеризувати рівень культури, коло інтересів.
4. Визначити ставлення до інших персонажів.
5. Виявити самооцінку персонажа.
6. Встановити можливі діалектизми, арго, індивідуальні характерності мови.
7. Простежити актуалізацію семантичних значень ї семантичних нашарувань, їх роль, функцію.

Категорія: Твір | Додав: Наталья
Переглядів: 1028 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0

[06.11.2014][Диктанты]
Диктант для 4 класу (0)
[25.12.2014][Твір]
Твір на тему "Диво" (0)
[20.12.2015][Сочинения]
Сочинение на тему: "Одежда и обувь" (0)
[13.02.2015][Українські диктанти]
Диктант для 6 класу (0)
[17.02.2015][Вірш]
Вірші про щастя (0)
[30.05.2013][Твір]
Твір на тему образ матері (0)
[13.02.2015][Вірш]
Вірші до дня закоханих (0)
[26.03.2018][Розповідь]
Розповідь для школярів про чищення шерстяного одягу (0)
[12.12.2014][Вірш]
Вірш про зиму (0)
[26.01.2015][Твір]
Твір на тему "День Святого Валентина" (0)

Всього коментарів: 0

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]