Вірші українською мовою про осінь - Вірш
Вітаю Вас Гість!
Субота, 03.12.2016, 09:45
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Вірш [18]
Вірші дитячі українською мовою для школярів, вчителів та школи. Віршований твір у якому зображені різні події та характери персонажів віршу
Твір [48]
Твори украънською мовою - твір опис, твір роздум та розповідь про важливі події життя для 1-4, 5, 6, 7, 8 та 9 класів середньої школи та 10, 11 класу вищої школи
Мінітвір, мініатюра [5]
Мінітвори - стислі зображення подій або описи на різноманітні теми
Українські диктанти [3]
Cловниковий та графічні диктанти з української мови та літератури для дітей, школярів та вчителів
Діалог [6]
Діалоги українською мовою - розмова між двома та більше персонажами або дійовими осібами
Розповідь [8]
Твір розповідь - це художнє зображення подій сюжету розповіді та вчинків героїв твору від імені дійової особи чи письменника
Казки [11]
Українські народні казки для дітей та дорослих, народна розповідь про надумані події
Привітання [16]
Прикольні та смішні привітання зі святами, поздоровлення з днем народження, новорічні привітання та інші
Приказки, прислів'я [10]
Українські прислів'я та приказки українською мовою про життя, добро, любов, дружбу, природу
ГДЗ [0]
Для школи та школярів - готові домашні завдання, ГДЗ з різних предметів
Перекази [1]
Перекази з української мови та літератури за творами відомих письменників
Диктанты [2]
Диктанты на русском языке для школьников и школы
Сочинения [21]
Сочинения для школьников по русскому языку

Наше опитування

Яка тема вас більш цікавить?
Всього відповідей: 1825

Статистика


Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0

Форма входу

Пошук

Вірші для дітей та школярів

Твори з української мови та літератури

Українські диктанти на шкільні теми

Интересное

Друзі сайту

Теми

Головна » Файли » Вірш

Любі друзі та відвідувачі сайту! Для вас Вірш з української мови та літератури. Мінітвори, українські вірші для дітей та школярів. Вірш допоможуть вам у підготовці до школи, уроків, у навчальному процесі, Різноманітні теми творів та диктантів ви знайдете на нашому сайті
Вірші українською мовою про осінь
17.11.2014, 19:13


Красива осінь вишиває клени...

Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.

А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п'ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.

Костенко Ліна.



Осінь така мила…

Осінь така мила,
осінь
славна.
Осінь матусі їсти несе:
борщик у горщику,
кашка у жменці,
скибка у пазусі,
грушки у фартушку.

Осінь така мила,
осінь
славна.
Прийде, поставить:
мамо, спите?
Підведуться мати:
— Це ти, моя доню?
— Я ішла все лісом,
дуб мене за хустку,
він хотів догнати,
борщик однять!

Осінь така мила,
осінь
славна:
— Мамо, мамусю, чом не їсте? —
Бистро подивились
очі матусі,
зсунулось тіло,
звісилась рука…

Осінь така мила,
осінь
славна:
— Мамо, мамусю, чом не їсте?

Павло Тичина.1921



В лісі осінь. Так пахне грибами...

В лісі осінь. Так пахне грибами...
Жовте листя з берези летить.
Верби схилені над ставами.
У намисті калина стоїть.

Стало тихо. Пташок немає...
Відлетіли у теплий край.
Тільки білка вгорі стрибає
І шепочеться листячком гай.

А вітрець налетить, закружить
Жовте листя в танку смішнім.
В верховітті дубовім затужить
Й ненадовго затихне у нім.

Надія Красоткіна



Сю нiч зорi чомусь колючi

СЮ НІЧ ЗОРІ ЧОМУСЬ КОЛЮЧІ
Сю ніч зорі чомусь колючі,
як налякані їжачки.
Сю ніч сойка кричала з кручі,
сю ніч ворон сказав: «Апчхи!»
Сю ніч квітка питала квітку:
— Що ж це робиться, поясни?
Тільки вчора було ще влітку,
а сьогодні вже восени!

Ліна Костенко



Осінь

Висне небо синє,
Синє, та не те;
Світе, та не гріє
Сонце золоте.
Оголилось поле
Од серпа й коси;
Ніде приліпитись
Крапельці роси.
Темная діброва
Стихла і мовчить;
Листя пожовтіле
З дерева летить.
Хоч би де замріла
Квіточка одна;
Тільки й червоніє,
Що горобина.
Здалека під небом
В вирій летючи,
Голосно курличуть
Журавлів ключі.

Щоголів Яків



Закохана в осінь…

Закохана в осінь, залюблена в весну.
Самотня навіки, хоча й не одна.
Ти знаєш, так хочеться інколи жити,
Щоб пити лиш ранки прозорі до дна.
Шукати скарби у очах перехожих,
Писати листи невідомо кому,
В надії, що жоден із них вже ніколи…
Ніколи не втрапить у руки йому.
Хворіти красою і марити літом,
Гуляти босоніж по мокрій землі
І знати, що жоден чи жодна ніколи
Ніколи не будуть подібні тобі.
Творити, радіти, ділитись теплом,
І сіяти усмішки схожі на квіти…
І знати, що мрія у серці жива,
Бо мрію не можна нічим погасити!

Таня Крисюк



Осінь наша, осінь.

Осінь наша, осінь -
Золота година,
Неба ясна просинь,
Пісня журавлина
Бабиного літа
Довгі, білі коси...
І дорослі й діти
Люблять тебе, осінь.

Та не тільки славна
За свою ти вроду -
Урожай іздавна
Ти несеш народу:
Щедра і дорідна,
Пахнеш ти медами,
Славиш край наш рідний
Зерном і плодами!

Марія Познанська



Золота осiнь

Ще недавно в небі синім
Пролітали журавлі.
А сьогодні в безгомінні
Ходить осінь по землі.
Ніби сонцем вщерть налиті
На гілках висять плоди,
У багрянім жовтім листі
Мріють веснами сади.

І від краю і до краю,
Від двора і до двора
Золотого урожаю
Знов до нас прийшла пора.

Йосип Бродський



Палає осінь золотом багряним

Палає осінь золотом багряним,
Струмує венами калинове вино.
Моє тепло ввійшло в меридіани,
В моїй душі розбурхане Дніпро.
Сумує осінь, слізно листям плаче
Про те, що зледеніло на устах…
Її жахають погляди незрячих,
Що янгола не бачать на плечах.
Шукає осінь серце небайдуже,
Щоб взимку руки холод не скував.
Та не знайшла, дощами терпко тужить,
Збирає сльози в зоряний рукав.
Зтинає осінь час на нитці долі,
Впиваючись у кави теплу млість,
Та скоро вже минуть її гастролі,
Вона для нас лиш загадковий гість.
Прощає осінь все, що не здійснилось,
Прощається…Та не на вік – на мить.
В коханні їй чимало літ божились,
Та від одного лиш струна в душі бринить.

Юлія Кириленко



Осінь.

Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні.

В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.
В'яне все навколо, де пройдуть копита,
золоті копита чорного коня.

Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита,
і берізка гола мерзне за вікном.

Володимир Сосюра

Категорія: Вірш | Додав: Поля
Переглядів: 5100 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 3.0/3

[19.02.2015][Вірш]
Віші про маму для дітей (0)
[19.11.2014][Твір]
Твір про допомогу людям (0)
[23.01.2014][Мінітвір, мініатюра]
Мінітвір на тему : «Зима» (0)
[23.02.2015][Казки]
Казка про весну (0)
[19.11.2014][Привітання]
Привітання з Днем народження подруги (0)
[27.02.2015][Твір]
Твір-опис на тему "У лісі" (0)
[06.07.2016][Диктанты]
Диктант по русскому языку 11 класс (0)
[17.11.2014][Розповідь]
Твір-розповідь на тему "Козаки" (0)
[24.07.2015][Привітання]
Привітання з днем народження (0)
[13.02.2015][Твір]
Твір-роздум на тему "Кохання" (0)

Всього коментарів: 0

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]