Весна

- Що з весною настає?
- Сніг у полі розтає.
- А чому то так буває?
- Сонце його пригріває.
- Що ж синіє на землі?
- Ніжні проліски малі.
- А що пнеться з-під листа?
- То травичка вироста.
- А над полем що бринить?
- Любий жайворон дзвенить.

(Катерина Перелісна)



Далекими дорогами прийшла до нас вона,
Ласкавим, теплим дотиком збудила плавні, ліс,
І вже пухнастим котиком біліє верболіз.
І вже травичка кісоньки зелені розпуска,
І вже пташина пісенька полинула з ліска.
Її гаї з долинами чекали вже давно,
Вона й до нас долинула в розчинене вікно.

(П.Дорошко)



Ми любимо весну

Ми любимо весну,
Зелену, чудесну,
Грімницю у тучі,
І дощик співучий,
І луки широкі, І ріки глибокі,
І поле веселе,
І рідні оселі,
І цвіт у маю —
Всю землю свою!

(Михайло Стельмах)



Веснянка

Ішла весна-красна
у синій хустинці.
Несла весна-красна
у скриньці гостинці.
Ягнятам – травицю,
гусятам – водицю,
каченятам – ряску,
а малятам – казку.

(Тамара Коломієць)



Білочка

Хвiст трубою, спритнi нiжки —
Плиг iз гiлки на сучок! —
Носить бiлочка горiшки
В золотий свiй сундучок.
В неï й очi, мов горiшки,
Кожушинка хутряна,
Гострi вушка, наче рiжки, —
У дуплi живе вона.

(Грицько Бойко)



Сердитий сніг

Всю зиму
Білий сніг
Білів,
А в березні
Взяв і почорнів.

(М. Садовський)



Весна

Розквітло поле веселково,
Сміється барвами весни.
А на душі — так світанково!
І казка йде до мене в сни!



Весняні квіти

Весна-чарівниця,
неначе цариця,
наказ свій послала,
щоб краса встала,
і проліски, і травка,
й зелена муравка,
і кульбаба рясна,
і фіалочка ясна –
всі квіти весняні,
веселі, кохані,
з-під листя виходять,
голівки підводять
од сну зимового
до сонця ясного!

(Олена Пчілка)



Навесні

Навесні в гайок піду,
Першу квіточку знайду,
Біля квіточки помрію,
Разом з нею порадію,
І вона всміхнеться
До мойого серця.

(Петро Король)



Дарує пісеньки весна

Дарує пісеньки весна,
Роздає посмішки,
І на зустріч йому з дна
Випливають рибки.

(Т. Білозеров)



Весна

Весна не зразу прилетіла,
А поступово, кожну мить.
Сніги спочатку розтопила,
А ось і пташечка летить.
От ніжна квітка визирає,
На вербах котики цвітуть.
Вода у ріках прибуває,
А з неба ще дощі ідуть.



Весна

До мого вікна
Підійшла весна,
Розтопилася на шибці
Квітка льодяна.
Крізь прозоре скло
Сонечко зайшло
І поклало теплу руку
На моє чоло.
Видалось мені,
Що лежу я в сні,
Що співає мені мати
Золоті пісні,
Що мене торка
Ніжна і легка,
Наче те весняне сонце,
Мамина рука.

(Дмитро Павличко)



Вербові сережки

Біля яру, біля стежки
одягла верба сережки.
Головою хилитала,
потихесеньку питала:
- Де ота біленька хатка,
що гарнесенькі дівчатка?
Хай би вибігли до стежки,
подарую їм сережки.

(Ліна Костенко)



Доап-кап

Кап-кап!
З даху падають краплі.
Кап-кап!
Тануть білі сніжинки.
Кап-кап!
Сонечко по даху скаче.
Кап-кап!
А зима сидить і плаче.
Кап-кап!

(А. Леонтьєв, пер. Ст. Данько)